Результати пошуку слова: А вже ж

а вже ж – словосполучення незмінювана словникова одиниця

А коли ж вони вже за індустріалізацію візьмуться? Назва «чухраїнці» (і це ми вже знаємо) постала від того, що народ той завжди чухався. Академіки кажуть, що очевидно, чухраїнці накривали глечики з молоком поезією – настільки в них була розвинена вже тоді культура.

Не буде вже над мою першу милу, – – Се вже, бачу, твої примхи! –  Де вже забули! –  Кажіть йому, що дуже мене жалко і ного, і діток, і серце моє в’яне… а вже до його не вернусь! А се вони, бач, вийшли, чи не найме хто: так вже тут заведено. Бачить, що корюся, та ще гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвалась. –  Та вже годі, –

Минув – і лях, і жидовин Горілки, крові упивались, Кляли схизмата, розпинали, Кляли, що нічого вже взять. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать. вже світає, І коні пристали: Попасемо». Вже минули Воронівку, Вербівку; в Вільшану Приїхали. Боровиків Вже хутір минають.

Я вже помираю. Відколи в його правій нозі почалася гангрена, біль зовсім ущух, а з болем зник страх, і тепер він не відчував нічого, крім безмежної втоми та лютої досади, що це вже кінець усьому. Ну що ж, зате й невдачі вже нема чого боятися. Давно вже час. Ваша машина вже виїхала.

Не гайся, Васильку, не гайся, бо нерано… На стареньких санях лежала вже ялинка. Надаремне силувався суддя упевнити старого механiка, що в тюрмi не так-то вже добре, щоб туди проситись. Сухий, гарячий, весь в поросi, день вже гас за вiкном. Починало вже днiти. Вони вертались додому не такi вже параднi.

Пора вже!.. Вона не встигла опам‘ятатись, як вiн трима вже її за руку й тихо промовляє тремтячим голосом: – Не пiду туди; остобiсiли менi оселi людськi… Е, нi, стривайте, зайду, бо тут живе хлiбороб-iнтелiгент, що то нахвалявся запровадити на селi новi порядки… Побачимо… Сонце вже сiдало, коли Хо входив у село.

(Випадає їй казьонний дім, І валет бубновий в нім, Туз хрестовий заберу, Швидше вже сама помру…) Дід корінця трохи вділить, Трохи-таки прибреше, До нього, дивись, опівночі Вже з піврайону чеше. Прорвало нарешті — лікар вже тут. Повільність, вільність та воляча, А може, вдача жираф‘яча: Невже — раба?!

почула вона вже свое! По-перше, що це й так на нiчо не здалось би, бо iх уже нема дома – бачиш, серце, ще вiд часу, як ти ночувала через тиждень у панни Марii, коли вона пробувала сама дома – а по-друге, ти знаеш, що мама не зносить опозицii, а вже найменше вiд тебе! – Авжеж! 

Стеха Та там вже побачите, вiд кого. Ти вже, думаю, розумiєш? Стеха Та вже менi не вчиться, як дiлом повернуть. Стеха Та вже усе напоготовi. Добре, що я вже такий-що обiщав, те й зроблю. Гнат Ну, се вже опiсля побачимо. Нi, спасибi, не пiд силу… Хiба вже для вас. Ну, ще ж одну та й годi вже.